«Коли шукали тебе, слід від диму, Там на горі...»
Пауль Целан
След цапли
Моя жизнь мимолётна -
лёгкий дым, что тает в синеве -
серый дым. Дым, что исчезает
в глубине неба зловещего
над конусом Фудзиямы -
потустороннего мира
умерших предков айнов.
Моя жизнь непроглядна -
сумерки над дырявой лодкой
старого рыбака Аластора О′Коннора,
что изо дня вдень слушал то шёпот то грохот волн,
но так и не смог научиться слагать стихи
и заглядывал в глаза рыбам в поиске Истины
которой нет - украли. И вернуть забыли.
И теперь он следит за дымом
своей вековечной люльки
и ищет след этого дыма -
там, над горой Бинн Гулбан.
А может моя жизнь - вымысел -
лишь след от дыма костра,
что разжёг чудаковатый Патрик
во зло королю, что боялся моря
и о котором шептали друиды,
что тот дым дурной и недобрый.
Я сгину, потому как каждый след невечный,
особо след на воде Ирландского моря,
или след на болоте Банши,
что оставила цапля
своей поджатой лапой ...
OSALx2o21-o5
*
Слід від диму
Моє життя недоречне –
Це дим легкий, що тане в синяві –
Дим сірий. Дим, що зникає
В синяві неба злого
Над конусом Фудзіями –
Потойбічної мрії айнів.
Моє життя випадкове –
Це сутінки над дірявим човном
Старого рибалки Аластара О’Коннора,
Що слухав щодня шепіт чи гуркіт хвиль,
Але так і не зміг навчитися віршувати
І заглядав в очі рибам шукаючи там Істину
Якої немає – вкрали. І повернути забули.
І тепер він слідкує за димом
Своєї старезної люльки
І шукає від отого диму слід –
Там, над горою Бін Гулбан.
А може моє життя безглузде –
Лише слід від диму вогнища,
Яке запалив дивакуватий Патрік
На зло королю, що боявся моря
І про який шепотіли друїди,
Що той дим лихий та недобрий.
Я зникну, бо кожен слід не вічний,
Особливо слід на воді Ірландського моря,
Чи слід на болоті Банші,
Який лишила чапля
Своєю лапою чалапатою…
Шон Маклех
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987400
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 29.06.2023
автор: Под Сукно