НАСНИЛАСЯ МЕНІ ЗНОВ НАША ХАТА…

Наснилася  мені  знов  наша  хата,
що  у    саду  вишневім  край  села.
Веде  туди  стежина  споришева,
по  ній  до  нас  приходила  весна.

Наснилася  матуся  біля  хати,
тут  мальви  зазирають  у    вікно.
Мене  вона  з  дороги  зустрічати
виходила  частенько  за  село.

В  матусиних  очах  я  бачу  смуток,
і  гіркоти,  і  болю  скільки  в  них.
А  я  ж  хотів  у  них  побачить  радість...
на  хвильку  ж  завітав,  коли  бій  стих.

Я  повернуся,  мамо!  Повернуся.
Тобі  усмішку  ніжну  поверну.
Мене  зустрінеш  знов  на  тій  стежині,
яка  приводить  в  рідний  край  весну.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987361
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.06.2023
автор: Надія Башинська