***
Я б повернувся додому,
та на порозі не стріне життя,
і не почую весняного грому.
Легкий, немовби сльоза каяття,
дощ по шибках не стікатиме долу,
порох змиваючи, сірий, важкий.
Я б повернувся у пошуках дому,
тільки несила знайти його. Мій,
може, і був він, але розчинився
у нереальному, як в кислоті.
Вулицею мандрівник помилився?
В хвіртку постукав і в двері не ті?
Мову в минулого вже відібрало,
дотик унесла кудись течія.
Навіть війні закінчитися мало,
щоби подоба повстала твоя,
втрачена аура! Витерті риси
реставрувати людині вже зась.
Буде щось друге - вчергове скорися.
День твій хіба потойбіччя віддасть...
23.06.2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986967
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2023
автор: Валерій Коростов