1.
Вона розповідала про минуле, про своє життя.
Приїхала з Італії, там мала вже свою родину -
Коханий чоловік та донечка Селіна, але сама
Тепер приїхала у місто те, у ту країну.
Сніжана народилась там, була зовсім маленька,
Коли сім’я з Італії удочерила хвору дівчинку.
До того, майже рік – в лікарні, бо «важкенький»
Був її стан, чималі опіки сприяли вироку.
Навряд чи вдасться все загоїти, відсоток
Пошкоджень шкіри дівчинки дуже великий.
Потрібні операції пластичні, але хто ж їх
В лікарні безкоштовній зробить цій дитині?
Усе ж знайшлась одна людина небайдужа,
Яка звернулася до декількох лікарень у Італії
З проханням врятувати хвору дівчинку, бо дуже
Було їй шкода цю дитинку. Гірко посміхалась
Сніжанка через біль, пізнав страждань чималих.
Дива напевно іноді трапляються, бо скоро
Приїхав представник від однієї із лікарень.
На власні очі він хотів побачити все терміново,
Щоб оцінити стан дитини, чи можлива допомога.
Оглянувши її, одразу повідомив про свій намір
Удочерити дівчинку, є діти та дружина в нього,
Але він відчайдушно хоче цю дитинку врятувати.
Було Сніжанці дев’ять років усього в той час.
Той лікар знав, що лікування її буде дуже довгим.
Потрібні піклування та увага цій дитинці повсякчас.
Він та його родина, немов свою, її любити зможуть.
Напевно янгол-охоронець допоміг, пославши
Спасіння дівчинці, яка чимало прийняла страждань.
Малесенька, але жорстокості, байдужості пізнавши,
Нарешті здобула родину, той дім, що вартий сподівань.
2.
Усе пройшло чудово - три пластичні операції.
Через два роки вже нічого не помітно стало навіть.
Сніжана підростала в піклуванні, негаразди забуваючи.
Батьків прийомних мамою і татом одразу називала.
Роки минули, стала вже дорослою та покохала.
З одруженням не забарилися, кохання справжнє їх було.
Вона на лікаря навчалась, брала приклад з батька,
Людей хотілось лікувати, позбавляти від тяжких хвороб.
Допоки працювала медсестрою, скоро завагітніла.
Така гарненька дівчинка Селіна з’явилася на світ.
Гостей запрошували рідко, здебільше жили усамітнено.
Сніжана відчувалася щасливою, Господь родину їх беріг…
Якщо усе так добре склалося у дівчини, тоді навіщо
Туди поїхала, де стільки горя і страждань завда֜ли їй?
Лишилась там людина, яка була для неї найрідніша
Тоді, бо то - її матуся, що народила, даруючи роки лихі.
Вони жили удвох, батько покинув до народження іще.
Він був студентом, зовні - негром, із арабської країни.
Чорнява, кучерява дівчинка Сніжанка, миленьке лице,
Але дуже смуглява, незвична зовнішність в дитини.
Для матері одразу стала тягарем, постійно лупцювала
Маленьку дівчинку, бо напивалась, майже кожен день.
Уранці просинаючись з тяжкою головою, їй кричала,
Щоб готувала їжу, хоча продуктів не було ніде.
Але їй ба֜йдуже на те, вона повинна десь узяти їх.
Хай у сусідів випросить, обов’язково пожаліє хтось.
Отримає одразу «на горіхи», якщо не здібна клянчити.
Сніжанка бігала просила, приносила додому щось.
Була бабуся у тієї дівчинки, але жила вона в селі.
Навідувалась рідко та лише розводила руками.
За що вона дитину прогодує, маленька пенсія її.
Хоча дитина й поряд з матір’ю завжди голодувала.
3.
Настав той час, потрібно йти до школи, але з чим?
Жінка пиячила, ставала кожний рік іще потворнішою.
Сніжанка так її боялась, що ховалась по кутках сирих.
Отак і спала, стаючи֜ повз страх, швидко дорослішою.
В той ранок, який став кошмаром для дитини,
Мати прокинулась, як за֜вжди, дуже зла й голодна.
Нічого не було поїсти, лише сира картопля - з їжі.
Сніжанка вже поставила каструлю, але вода іще холодна.
Влетіла, мов та фурія, на кухню, стала лупцювати
Маленьку дівчинку, яка задовго спала, то й немає їжі.
Вода скипіла, кришка почала одразу «танцювати».
Вхопила ту каструлю й вилила на голову дитині…
Сніжанка втратила свідомість від страшного болю.
Сусідка, що підкормлювала дівчинку, немов відчула,
Що трапилось лихе, прибігла, викликала лікаря швидкої.
Напевно тим її і врятувала, бо стан тяжкий був дуже.
Страшна історія, яку розповідала вже доросла жінка.
Їй років тридцять п’ять було, немов кошмарний сон -
Оті події із минулого, з далекого трагічного дитинства.
Приїхала, щоб матір віднайти, але немає вже кого
Шукати їй, бо та давно померла, від пиятики згоріла.
Жінку знайшли вже мертвою уранці біля лавки
Посеред скверу… Сніжану вість та дуже засмутила.
Дізналася від тітки рідної, де поховали її матір.
Спитала в тітки, де ота була тоді, чому не переймалась
Життям сестри й племінниці, але не мала відповідей.
Байдужість рідних, та֜кож отій страшній біді сприяла.
Так сталось, що в чужій родині знайшла рідних людей…
Історія з життя, яку розповідала жінка в телепередачі.
Вона приїхала в Росію, бо хотіла матір рідну віднайти.
Була упевнена у тім, що хвора та, її потрібно лікувати…
Давно цю розповідь я чула, але не забуваються історії такі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986327
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2023
автор: ЭленБрус