***

путі,  шляхи  мої  невидимі
і  дороги  мої  не  прокладені,
не  намальовані…
як  слова,  які  не  пишу,  лиш  з  собою  ношу,
незрозумілі,  а  так,  закодовані…

і  приходять  до  мене  вони,  а  я  –  до  них,
якраз  тими  путями,  що  очима  не  ймеш…
і  ім*я  моє  забудеш,  але  загубиш  усе,
і  більше  вже  не  згадаєш
і  не  знайдеш…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986316
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2023
автор: Мілена Христич