Над Україною вічне сонце світить,
І буйно колосяться жита.
Москаль прийшов все знищить,
Спалить Землю і людей до тла.
Не раз громив він нас війною,
Не раз голодом морив.
Та ми зростали з силою новою,
Життя за Волю століттями платив.
Не може жить москаль без України,
Живу кров він конче хоче пить.
Де пройде там пекло, там руїни
І людям не дає спокійно жить.
Він не схожий на людей у світі,
В серці він не має співчуття.
По зовні вроді б привітний,
Війна, голод - це його буття.
Гордиться сам собою величаво,
Ніби з честю людської чистоти.
Є реальна путь його началом,
Під покровом сили темноти.
2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2023
автор: Сокол