Важкі хвилини смутку і печалі...
В пориві радості від незначних дрібниць,
Ми інколи, на жаль, не помічаєм
У рідних душах щастя таємниць.
Вони у ніжній щирості прозорі,
Крізь них стає світлішою пітьма,
Бо сяють, як в нічному небі зорі...
А нам здається ніби їх нема...
Не просто розпізнати рідну душу
У суєті й буденності життя.
А пощастить і спокій Твій порушить -
Назад уже не буде вороття!
Бо рідну душу треба пізнавати
Щомиті, кожну днину і довіку.
На потім це не можна відкладати -
Нема від близькості у цьому світі ліків.
Хвороба ця завжди одна на двох -
Бо легше разом подолати шлях.
Дарує близькість у любові Бог,
Кохання зберігається в серцях!
23.05.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986105
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2023
автор: Finist