Куди ті лебеді пливуть?
Де їхні пташенята?..
Торують безконечну путь,
розгублені, затято.
А збоку пари – диво з див –
у величі споруда.
Стоїть будинок, не поплив,
залитий аж по груди.
І сонячний, що Херсонес... –
фронтально дві колони.
Птахам пливти – нести цей хрест.
І лебедят голодних.
Вода – суцільна каламуть.
Ні берега, ні суші.
Куди ті лебеді пливуть?
Вперед, у наші душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985795
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.06.2023
автор: Надія Позняк