( до картини)
Зіткала нічка зоряну хустину,
Думок про тебе знову не покину,
Ну от нарешті й місяченько зійшов,
Солодкі мрії, якби ж ти вже прийшов.
Я зацілована була б тобою,
Жага - розтануть ранньою росою,
У боротьбі, нехай з густим туманом,
Тебе б, поїла, вже п’янким дурманом,
І ти, в цю ніченьку був би тільки мій!
Нектар кохання в чоловічій силі,
Як ласка знаю, обоє щасливі,
До сліз на віях, миттєві почуття,
Для душі радість, трепітне відчуття.
Як по судинах пече, закипа кров,
Тож розуміємо, кохання, любов,
Лиш у єднанні, ми разом досягли,
В життєвім вирії спокус зберегли,
Усі таїни, що можуть буть між нас.
Зіткала нічка зоряну хустину,
Думок про тебе знову не покину,
У замку клацання, думки згубились,
Вмить її очі, як зорі світились,
Він знав й прийшов, всю ніч їх цілувати.
04.06.2023р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2023
автор: Ніна Незламна