Людино!
Коли треба вижити- виживай,
у серці свободу свою не гаси,
настануть часи,
повернеш її, так і знай.
У серці любов бережи,
де сходяться рубежі
темряви й світла, добра і зла-
світильником стане вона.
Хто не став боягузом, хто не втік,
Хто долає страхи і біль,
Серед хаосу, безладу, руйнувань,
Серед вихору всіх подій,
Бачить ціль і прямує до неї,
Той не схибить в дорозі
В цю зловісну , страшну заметіль,
Яка зветься війною.
Ніхто не хоче помирати:
Ані люди в будинках,
Ні в окопах солдати.
Ніхто не хоче помирати
У рабстві темряви і зла.
Від батьків нам заповідь дана:
" Не бути рабами".
Важкими роками на плечі лягло їх життя.
Там також війна.
Виганяли на захід фашистів.
Їх правнуки й внуки сьогодні на схід
Виганяють рашистів.
Розплодилася нечисть знову,
Ланцюги одягає на інших і кайдани - окови.
-"Мы наш, мы новый мир построим!"
Ми виросли на руїнах історії
Про самих себе, але
Кров предків тече в наших жилах,
Ми не можемо бути рабами.
Воля - і в серці колишеться вітер могутній,
Щем солодкий по жилах тече.
Воля - до плеча плече,
В єдиному русі, в пориві єдинім ця течія несе...
Пам'ятаємо тих, хто всіх нас захищав,
Хто свободу обрав і вже в цьому житті
Не додасть собі днів і дорослим не стане..
Героям нашим Слава!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2023
автор: NikitTa