Ще весна віншує кольорами,
Не перелічити їх усіх,
Та вже літу відкриває браму,
Виконавши гімн його красі.
Вітер, обтрусивши пустоцвіти,
Розбудив між хмарами громи,
Дав квиток акаціям у літо,
Травень квітом білим відсурмив.
А як літо вдягне вишиванку,
Колосочки уплете в вінок.
В небеса відвісивши фіранку,
Бризне синявою на льонок,
Закровлять тоді в садах порічки,
Посивіють сливи від роси,
Підмалює літо вишням щічки,
Звабою щоб стали для оси.
Захмеліють трави від теплині,
Волохаті загудуть джмелі.
Соловей засватає калину.
Як же літу не радіть землі!
27.05.2023.
Ганна Верес Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984822
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.05.2023
автор: Ганна Верес