Помандрую в поля де так пахне пшениця
Та верба край села виграє білолиця
І у пахощах тих, що розносяться світом,
Нема кращих хвилин, що дарує нам літо
Захопилась, стою, в зачарованім стані,
А краса, ніби сон випливає з туманів
І відвести очей просто так неможливо,
Бо чарівність бринить неймовірно красиво
Мовби світ із небес вже розсипав всі зорі,
Що створилися вмить з колоритів любові
І у чарах земних де розкинулось поле -
Світ волошок бринить, ніби хвилями море.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик