* * *
Горіх тримає сонця край важкий.
Кульбабчать сни. Хоч дні стежками в осінь.
Легенький дощ плете мої думки,
Чиюсь журу продасть мені за безцінь.
Хапає небо клен, мов сонний жук,
Циганить мідь дрібну із сонця мушлі.
І день старий плететься за межу,
Де тіні продають безкрилі душі.
26.05.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984392
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2023
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР