Чи ти байдужий до весни?
Мабуть що ні, як й до війни,
Серце страждання й біль сприйме?
Чи вмить від жаху застигне?
Неначе змова із душею,
Мов птах злетиш, над землею,
Де жі квіти ті, первоцвіти?
Мало дитя їм радіти.
Там скрізь руїни та ями,
Стоять гаубиці гаєм,
Не чути спів про весноньку,
Бо хоронить сина, доньку,
Селише, мати, громада,
Знову здаля канонада.
Війна кровава, без жалю,
Я вкотре Боженьку молю,
Спаси, помилуй Вкраїну!
Врятуй героя, дитину!
Дай Боже миру і добра!
Орків прогнать, давно пора!
20.05.2023р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983790
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2023
автор: Ніна Незламна