Мить неповторного ранку

Пелюстям  цнотливої  весни
Торкнуся  твоєї  долоні.  
Шовком  трав  застелю  твої  сни,  
Упаду  росою  на  скроні.  

Зорі  небо  розсипало  всі,  
Одну  лиш  зуміла  спіймати,  
Що  кохання  несла  до  душі,  
І  тобі  просила  віддати.  

Я  прийду,  коли  ранок  ще  спить,  
І  місяць  гойдає  фіранку.  
Час  зупинить  шалену  цю  мить
Неповторно-тихого  ранку.  
   
       

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983789
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2023
автор: Незламна