Весни метаморфози в травні безперервні:
Із жовто-золотистого - у білий колір
Щодня вибілювало сонце ревно-ревно
Кульбаб голівки ніжні у безмежнім полі.
І невагомість пуху пінилась у тиші,
Мов білосніжний янгол сипав диво-дивне,
Крильми розкривши вправно таємничу нішу,
Додавши легкість і святу живу цнотливість.
Дбайливий легіт вже колише у колисці,
То ж рознесеться пух могутньої царини,
Знайде собі благословенне райське місце
І вільно проросте в майбутньому дитинно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983736
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2023
автор: Світлая (Світлана Пирогова)