По мої венах тече отрута,
Вже пізно голку витягати.
Моя голова важка і скута –
Залізні ланцюги.
Скриплять слова, думки і ти.
Я прошу вкотре: «Витягни мене».
Ти є мій лікар і суддя –
Убивця букви «я».
Твоя любов
Вбиватиме мене,
Хтось крикнув з залу:
«Все мине!»
Хай йому грець!
Людська істота –
У нього голова
Подібна чимось так на ТОТа.
Магічні еліксири
Не поможуть вже мені.
Вона уб’є мене –
Сліпа любов, мов хвойда Прометея.
30.10.2015
© Богдан Кухта
Із циклу поезій "Непрості слова"
[youtube]https://youtu.be/MED36KBy858[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2023
автор: Kukhta Bohdan