Можу…

Мені  снилися  тривожні,  дивні  сни
Такі  магічно-солодко  водночас
У  них  ти  був  так  близько  і  живий
В  обіймах  спраглих  радості  досхочу

І  щастя  мрій  такої  густини
Що  можна  доторкнутись  і  повірити
Що  ось  так  близько,  поруч  рідний  ти
Ось  тільки  фенікси  надій  чогось  безпір'яні...

Чому  не  можна  залишатися  у  снах?
Нехай  дурман,  ілюзії  і  стогін
Ці  сірі  ранки  безладу  в  думках
Повільно  видихаючи  весь  спокій

Хай  кожен  подих  -  це  вже  перемога
Хай  на  механіці,  із  пусткою  в  душі
Та  дочекатись  ночу  знову  можу
Як  і  цих  ранків,  в  хаосі,  в  тиші...

04.04.23

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.05.2023
автор: Квітка))