Коли у розпачі душа
Вже зачерствіла з горя й крові,
Мов хижим лезом палаша
Надія страчена із болем.
Життя вже більше не болить
І взагалі – усе затихло.
Тримайся за єдину мить,
За все Життя в останніх крихтах.
Тримайся за батьківський сад,
Згадай вбрання тендітних вишень,
Для тебе зріє виноград,
Вино чекає найміцніше.
Тут яблуня у вись росте
Й наполовину сохне,
Але на білу половину –
На все Життя! Цвіте!
Тож у Безсмертя лине.
Міцніш тримайсь за білий цвіт
З метою ясно – тільки жити!
Бо держать квіти увесь Світ.
Там, де Любов в душі відкрита.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2023
автор: Андрій Ключ