Стежина додому

Молитвами  засієш
Шлях  поміж  конюшини:
У  волошок  розливи  –
Жовта  стежка  лягла.
Пахнуть  жито  і  мрії,
що  уквітчані  в  синє.
Я  зітхаю  щасливо:
Ти  ведеш  до  села…

Трави  шовком  лилися,
Світлом  рідним  торкали.
І  тополі  тендітні
Потягнуло  увись.
Споконвічна  землице,
Знала  плуг  ти  і  рало,
Ще  діди  були  ді́тьми,
Тож  за  рідне  молись

Миром,  сонцем  зустрінь  ти
Молоде  покоління.
У  волошках  небесних
Вірне  серце  збентеж.
Українська  стежино,
У  житах  –  бачу  тіні.
Сила  роду  не  щезне:
Бо  –  додому  ведеш…

/Картина  Mariart  "Стежка  до  села"/

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982168
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2023
автор: Білоозерянська Чайка