Недопалок світанку вже згасає

Недопалок  світанку  вже  згасає,
Годинники  прискорюють  свій  біг.
Так  хочеться  не  йти  із  цього  раю  -  
Твої  обійми  наче  оберіг

Яскраве  сонце,  
Ранок,  
Свіжа  кава...
І  між  двома  дощами  я  і  ти.
Рушає  день  в  своїх  важливих  справах,
Підштовхує  -
На  жаль,  пора  іти...

Ти  саме  той,  з  ким  хочеться  ділити
Щасливу  мить  в  обіймах  у  думок.
Мовчати,  
Усміхатись,  
Шепотіти,
В  очах  читати  відблиски  зірок,

Звільнившись  від  страхів  і  забобонів,
Відчувши  захист  ніжних  рук  твоїх...

Минає  квітень,
Несемось  в  вагоні  
Травневих  днів,  
Де  пелюстковий  сніг...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981885
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2023
автор: Наталі Рибальська