У тім житті людиною я був,
Яка жила і добре, і спокійно.
Та щось з'явилось суще, боговійне,
Що я весь життєдайний чин забув.
Трафунка доберуся до основ
І буду знати істину для себе.
Усе нехай віднині буде небом
Й найбільший рух у світі — це любов.
Отрута потягнула кров мою,
Щодня до правди треба пробиратись.
І знов людиною я зможу стати,
Бо твердо у бажанні цім стою.
2.11.2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.05.2023
автор: Ти