« Все, що має бути,
колись буде...»
Факт
Як не пнися, а дійдеш до точки,
та не перелізеш перелаз
і не перший, а останній раз
у свої улюблені куточки,
де без тебе проминає час.
Де ми в цьому світі не бували,
наче перелітні журавлі,
а якщо подумати.. то мало
живемо, аби не забували
нас хоча би на своїй землі.
Живемо... і тихо, обережно,
так, аби подалі від біди
невідомо де, коли, куди,
і кудою... ідемо за межі...
сайту інтернетної мережі,
замітаючи свої сліди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.04.2023
автор: I.Teрен