У весняну годину на розкішному лузі
Дарував клен обручку дивовижній подрузі,
А за обрієм ніжно посміхалася доля,
Говорила калині, що то є її воля
Зашарілась, красуня, опускаючи віти,
А її обіймали зачаровані квіти
І схиляли голівки тихо в зелен-травицю
Де їх світ напувала так джерельна водиця
Цю звабливу картину вмить помітили люди,
Рознеслися мотиви неповторні повсюди,
У весняну годину на розкішному лузі
Клен вклонявся низенько своїй милій подрузі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.04.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик