Десь далеко чуть розкати грому,
Дощ міленький знову накрапа,
Він спішить, біжить до свого дому,
Ця життя дорога нелегка.
Зупинивсь, поглянув - чисте небо,
Закінчилась ця страшна війна.
Лиш тепер почув пташиний щебет,
У його країні вже весна.
Є дороги різні у житті,
Та найкраща, що веде додому.
Там живуть серця, що в доброті,
Це йому одному лиш відомо.
Ті, що не забудуть і не зрадять,
Будуть всі чекати до кінця.
Час серця ніколи не остудить,
Це найкращі у житті місця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2023
автор: Н-А-Д-І-Я