Сюркочуть коники в траві,
У пурпур одягалися хмари
І безліч кіл йде по воді.
І стільки слів, що не сказали.
А завтра хмари будуть сиві,
Для спогадів, що без журби.
І знову будуть срібні хвилі
Виносить мрії із води.
Здається, це таки не річка,
Це життя неспинний рух.
І геть не жаль, що не навічно,
І зник уже останній круг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980771
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2023
автор: Просто Христя