Циганське сонце припекло у квітні -
Снувало промені гарячі, літні,
Пообіцяло сонячне тепло,
За кілька діб за хмари утекло!
Здурило землю нагло і невчасно,
В лісах стелились килими із рястом.
На пагорбі збудило сон-траву,
Щоб віщі сни відкрила наяву,
Як знахідка в торішньому бадиллі,
Проклюнулась пташатами на схилі,
Тремтить на вітрі зграї світлий пух -
Таких кумедних, ніжних відчайдух
Нелегко відшукати на природі.
Та знову переміни у погоді:
Припорошили магію сніги -
Циганське сонце замело сліди. 17.04.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2023
автор: Lana P.