Дощами небо хмурне плаче
І так триває вся весна.
Кругом завмерло все неначе,
Лиш смуток – радості нема.
Стоять зажурені дерева
І листя з бруньок не росте,
Нарцису квіточка жовтава
Зтьмянілим кольором цвіте.
Пташки сховалися у гіллі,
Бо не співаються пісні.
Обмоклі, змучені безсиллям,
Не раді вже такій весні.
Під тином змоченим дощами
Ледь-ледь з’явилася трава,
А дощик дрібними крапками
Постійно землю полива.
Весна заплакана в зажурі
У сіро-сивих кольорах,
До нас приносить дні похмурі
Та сум в тривожних вечорах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980733
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.04.2023
автор: Ольга Калина