З надією на перемогу…

Зростають  позитивні  нотки  у  душі
З  листками  першими,  навіяні  красою.
Даруй,  промінчик  сонця,  лагідно  мені
Своє  тепло,  немов  щасливу  долю.

Бешкетник-вітер,  відганяй  холодну  тінь,
Що  вкрила  Україну,  немов  чорний  ворон
Своїм  крилом…  З  гіркою  долею  на  самоті
Люд  залиши֜в  в  містах,  що  окуповані  сьогодні.

Скільки  потрібно  ще  людського  горя,
Лютих  смертей,  хвороб,  знедоленості?
Країна  потопає  вже,  мов  в  океані  крові,
А  чорна  хмара  ще  –  за  межами  дозволеності.

Сили  добра  скликаючи,  молю  всім  серцем  -
Своєю  міццю  вкрити  світлих  воїнів  країни.
Благословення  слати  цим  творцям  легенди
Про  перемогу  світла  над  бридкою  тінню…

Зростають  позитивні  нотки  у  моїй  душі
З  надією  на  перемогу  справедливості.
Даруй,  щаслива  доле,  їм,  тобі,  мені
Божого  захисту…  А  ворогу  –  вразливості.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.04.2023
автор: ЭленБрус