***

дівчинко  сонця  більше  не  буде
в  сонця  од  болю  з'їхала  стріха
сосни  густі  мов  людські  перегуди
струшують  з  лап  позолоту  і  крихти
дня  що  розтанув  пігулкою  в  склянці
легко  човнами  пливуть  ендорфіни
ліс  проростає  торкається  пальцями
сосни  високі  високі  та  сині
звільнені  рими  рушають  до  риму
гідазепаму  ведмежі  обійми
срібна  імла  моя  нарнія  вирій  
тільки  пташине  ледь  чується  віруй

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979975
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2023
автор: Меланія Дереза