Ти була в моєму світі, як тебе ще й не було –
У думках, у світлих мріях, мов цілюще джерело.
Намальована картинка у фантазіях і снах:
Сині очі, чорні брови та усмішка на вустах.
Злебедив немало світу, ввись летів і падав ниць,
Уночі читав молитви, вдень питав у чарівниць.
До голубок приглядався, як приходила весна.
І, нарешті, через ро́ки, все ж зустрілася вона.
Сині очі, чорні брови та усмі́шка на вустах,
Шовковисті довгі коси на тендітненьких плечах.
Щирий погляд – ясний промінь. Стрепенулася душа.
Жаль, що ручки делікатні шлюбний перстень прикрашав.
Він зати́снув мою мрію, ціль всього мого життя.
І минуле не вернеться, і немає майбуття.
Запізнилась, моє доле, в часі, мабуть, не зійшлись.
В цьому світі ти недавно, я прийшов давно, колись.
Ти - це квітка веселкова, розквітаєш день за днем,
Я милуюся тобою, хоч у серці сум і щем.
Сині очі в небо зорять, я – вдивляюся в глибінь.
Мій останній промінь гасне, у пітьмі згубилась тінь.
Стати б дубом віковічним, вкоренитись назавжди
Біля квітки й захищати цвіт від всякої біди.
Удихнути б у цвітіння ду́ші на людський манір,
Жити б сотні літ у парі, всьому злу наперекір.
© Галина Брич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.04.2023
автор: Галина Брич