А я сумую... знову по тобі...
Не плачу зовсім, просто затужила.
Душа та розум стали у двобій,
Палка любов тече по моїх жилах.
Зібрала я намисто з твоїх слів,
Жарких цілунків, що торкають душу.
Все так, як ти колись цього хотів,
А я знов сумом спокій свій порушу...
І, може, раптом в цю тужливу мить
Я розгублю намисто своє щастя...
О, як же серце знову защемить...
І небесам мій сум тоді віддасться.
Ти знаєш, я не плачу, тільки сум
До мене крадькома чомусь добрався...
Я пригадала наш кохання струм,
Нестримно хочу, поруч щоб зостався.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.04.2023
автор: Незламна