Скількох їх вже не битиме верба,
Скільком уже не куштувати паски...
Не дорожили цим життям хіба,
Чи божої не заслужили ласки?..
Вони ще юні, хоч такі не всі,
Були й в літах захисники полеглі.
Земній оцій не зрадили красі,
За неї стали, як у повінь гребля.
Пішли підмоги в Янголів просить,
Щоб рідну землю орки не топтали.
У кожного була та сама мить,
Що подвигом всі зватимуть надалі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979665
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.04.2023
автор: Патара