Кузя й Рижик були друзі
У дворі, малята.
Полюбляли в цій окрузі
У " Хованки " грати.
Вже промовили лічилку,
Песик став жмурити.
Кузя прудко плиг на гілку
Й буде там сидіти...
Рижик ходить, кличе друга -
Не знайти нізащо.
Втомиться вже так бідняга,
А воно ледащо
Так чекатиме на туї
Поки песик зляже...
Злізе з хованки отої
Та таке розкаже,
Що він був тут коло хати,
Біля нього близько.
Рижик не схотів шукати, -
Так брехав котисько.
Мудрий Ворон те почув :
- Обман... Як мовчати !
Окуляри начепив
Й став кота повчати :
- Сором з другом так чинити,
В очі подивися сміло.
Дружбою вмій дорожити,
А брехати, - то не діло.
Підійди до друга краще
Так, щоб лапу міг подати :
- Ти пробач, - скажи. Нізащо
Більш не буду хитрувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979512
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.04.2023
автор: Галина Лябук