ТАМУЄ ПОДИХ, ЗУПИНЯЄ МИТЬ
Написано так з легкістю, так ніжно,
Підкреслено душі́ усю красу,
У фарби додало́ся білосніжну,
Яка вплела́сь прекрасно у косу́.
Ще й золото виблискує грайливо,
І перли примостилися на нім,
Все трепетно, так ніжно і звабливо
В портреті неймовірному оцім.
Так тонко все, немов душевні стру́ни,
Гармонія душі, краси і фарб,
Мов сховані десь там магічні руни,
Що відкривають весь мистецький скарб.
Тонка робота й дуже досконала,
Написана з любов’ю і теплом,
Душа раділа, як портрет писала,
Майстерно все поєднано разо́м.
Вуста і брови, й очі-намистини,
І погляд заворожує, п’янить,
Душа співа, той спів з портрета лине,
Тамує подих, зупиняє мить.
У погляді – душевная криниця,
Її скарби, і світло, й глибина,
А усмішка – чарує, пломениться,
Й думок вся незбагненність й далина.
Палітра фарб й душі́ струна таємна,
У ви́разі обличчя – всьо́го суть,
Харизма притаманна, невід’ємна…
Так треба ж бу́ло душу цю відчуть?
Немов живий, неначе промовляє,
Що світло випромінює й тепло́,
Душа, що пише, творить і співає…
Ще й шарму додає портрету тло.
Написано і пензлем і душею,
В нім зовнішня і внутрішня краса,
Що світиться яскравою зорею.
Таланти два, що творять чудеса.
03.04.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
Автор портрета - Заслужений художник України Володимир Бабієко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979108
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.04.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР