Пала вогнем земля, пала
І вкриті попелом поля,
Від кулі в небі свист стоїть,
Вздрига земля, земля горить.
Трава, умитая росою,
В кривавім килимі від бою.
Навкруги смерть, пітьма та біль
Та чути стогін звідусіль.
Прийшла орда у нашу хату,
Щоб люд невинний катувати,
Несучи ''рускій мір" мечем -
Кривавим катом-сікачем.
Чи хто міг думати, хто знав,
Що ворог в вікна заглядав?
Під брата підло маскувався
Та вніч у мирний дім ввірвався!
Нема з ким більше говорити,
Бо брат прийшов, щоб брата вбити.
Забрав життя, забрав житло,
Щоб пекло в серці лиш було.
Собаки брешуть та сміються
Та не за правду з Богом б'ються.
Бо нема правди там, нема
Та й Бога в серці теж нема.
Хай чують всі кати по світу-
Горіти в пеклі вам довіку!
Нема прощення вам й жалю,
Все в час свій вернем до краю.
Стій мужньо, рідна Україно!
Бо сильна Ти, бо ти Єдина!
Прийде той час, той день прийде
Та нечисть всю з землі зітре.
А ми наш Прапор підійдемо
Та вишиванки одягнемо!
Лунає кличем хай віднині -
Доброго вечора, ми з України!
19.02.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978875
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.04.2023
автор: Аліна Ємельяненко