А ви кохали так, щоб до нестями..?
Щоб забувалось все із нею поряд,
Щоби хотілось вечорами й днями
Її хапати найніжніший погляд
Та божеволіти від рідних ароматів
Її надлагідної шкіри та волосся...
А ви жадали так, щоб до нестями..?
А потім знову й знову, бо здалося...
Бо рік, день, місяць - миттю пролетіли,
А спрага лиш зростає та зростає...
Ми вже, як сніг, обидва посивіли,
Та ніби мить - життя уже немає...
Щасливі й зачаровані роками,
Щасливі, бо закохані та поряд...
А ви кохали так, щоб до нестями
Й душею відчувати її погляд..?
03.2016 г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.03.2023
автор: Володимир Науменко