Від щастя квіти розкривались
на клумбі в вранішній росі,
від сну нічного просинались
у всій своїй земній красі.
Ніяковів дзвіночок білий –
троянду палко покохав,
він зовсім юний був, не смілий,
потрібних слів іще не знав.
А гладіолус як красиво
глядить на айстри звисока,
він трішки гордий і строптивий,
свій погляд кида здалека.
Моя улюблена фіалка
в краплинах свіжої роси,
вона і фея, і русалка –
очей мені не відвести.
Веселка тут яка окрасок
з весни початку й до зими!
Петунії, немов із казки,
лобелій всюди килими.
Від щастя квіти розкривались,
в раю сіяли пелюстки
і мило-мило посміхались,
співали любо як пташки!
2021 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.03.2023
автор: М_А_Л_Ь_В_А