Про Робін Гуда

Те  ,  про  що  пові́сть  сьогодні  Вам  моя  поема  ,
Сталось  у  Шервудським  лісі  ,  біля  Нотінгема  .
Був  чудовий  день  весняний  ,  пташечки  співали  ,  
А  по  лісовій  дорозі  ,  тихо,  двоє  прямували  .
Старший  був  купець  багатий  ,  з  ярмарку  вертався  ,
Другий  –  бідний  ,  що  до  нього  за  слугу  найнявся  .
Пілігрими  наші  ледве  не  позбулись  мови  ,
На  дорогу  вийшли  хлопці  міцної  будови  !
Старший  підійшов  близенько  ,  глянув  так  у  очі  -
Гаманець  з  грішми  з  кишені  на  свободу  хоче  !
То  й  купець  не  опирався  цьому  побажанню  ,
Відпустив  того  на  волю  ,  зовсім  без  вагання  !
А  наступная  подія  не  могла  не  статись  ,
Перстні  з  пальців  теж  до  лісу  вийшли  прогулятись  !
При  процесі  в  лісі  була  тиша  аномальна  ,
У  купця    й  слуги  настала  рівність  соціальна  !
Ці  транзакції  ,  напевно,  з  п'ять  хвилин  тривали  ,
На  слугу  уваги  хлопці  зовсім  не  звертали  .
Раптом  щось  згадав  небога  та  й  собі  здригнувся  ,
Поклонився  та  й  до  того  старшого  звернувся  ,
-Ти  є  Робін  Гуд  шляхетний  ,  ви  –  велика  сила  !
Бідним  –  захист  ,  а  багатим  –  кара  справедлива  .
Де  б  ви  вийшли  на  дорогу  ,  що  могло  би  статись  –
Бідний  з  вами  у  безпеці  буде  почуватись  .
Глянув  старший  ,  ніж  підкинув  вправною  рукою  ,
Та  і  відповідь  бідасі  була  отакою  :
-  Є  в  нас  правило  залізне  –  бідних  не  чипати  ,
Бо  із  них  і  пенса  ,  часом  ,  неможливо  взяти  !


2023р.                          Андрій  Рубан

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2023
автор: Андрій Рубан