Співають,заливаються пташки,
Весна така,що навіть серце мліє,
Приходять радісні бажання і думки,
Коли цвіте все,пахне,зеленіє.
Є віра,що закінчиться війна
І буде мирне небо,ясні зорі,
Бо ми цей біль вже випили до дна,
А так не можна жити в страху й горі.
Я про одне Всевишнього молю,
Щоб сам обрав він кару справедливу,
Тому,що нищить землю без жалю,
Тому,хто віру закопав в могилу.
Хто вирішив,що можна з світом так,
Дозволено вбивати і палити,
Але для зла завжди приходить крах,
Якщо про добре й праведне молити.
І я молюсь,і вірю у добро,
У перемогу нашу і завзяття,
У те,що зникне ,щезне люте зло,
Згорить,бо вже розпалене багаття.
23.03.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977939
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2023
автор: Руслана Сапронова