Сріблястий сніг,трима в собі загадку,
Потішусь ним, взяла б собі на згадку
Але ж розтане. Ні, нема надії,
Як десь зникають, нездійсненні мрії.
Світленька крапля блищить у долоні,
Спогад бринить, розлука, дні холодні,
У почуттях віддалялися щодня,
Мене вражав, сарказм, постійна брехня.
Про все що мріяли, десь загубилось,
Але ж цілунки, часто втішавсь вроді,
Я зразу думала,все це наснилось,
Можливо вітер, став на перешкоді.
То не пташиний спів ніжний, весняний,
І не дзюрчання веселих потоків,
Мабуть сніг рихлий, ще трохи срібляний,
Я не жалію, не чую тих кроків,
Тож все на краще, певно цього хотів,
І ми не будем суперечить долі.
23.03.2023р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977695
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2023
автор: Ніна Незламна