Весняний подих, тиша, спів птахів,
Серед пекла теж відчути можна дотик щастя,
А я давно, давно вже, так мріяв і хотів,
На мить прорватись крізь гнітюче хащя.
І ось коротка мить: замовкла стрілянина,
Тремтять ще руки, та душа здійнялась в вись,
В обіймах світу досі я всього крихка дитина,
Не воїн з сталі. Не віриш? Серця доторкнись.
Вікторія Болібрух
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977105
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2023
автор: Вікторія Воля