Літній день не віщував
холодів осінніх...
І гіркий розлуки шквал...
- Десь подівся милий!
Ох, удаче, ти сліпа?!
Я ж кричу від болю!
Бо на двох була тропа...
розділили долі!..
Милий плани замінив...
Не потрібні зорі!..
Лиш гірких залишив злив
та безодню горя...
Почуття посіяв десь...
І осипав мрії...
- Перекреслив світ увесь!
Сонце не зігріє...
Він моє тепло забув...
Став чужим... став інший...
- Він ковтком повітря був!..
Був за всіх рідніший...
Ну й лети у далечінь!
Подолаю смуток
та зітру з-під серця тінь...
Пошматую путо!
Коли з льоду серденько,
то тепла не буде...
- Зникни моє лишенько!
Буде кращий любий...
7.03.2023 р.
Фото з інету.
Осени прохлада
Летний день не предвещал
осени прохлады...
и разлуки горький шквал...
- Может так и надо?!
Ох, удача... ты слепа?!
Счастье из лоскутьев...
На двоих была тропа...
разделили судьбы...
Милый планы поменял!..
Звездный свет не нужен...
- Где-то ярче карнавал!
Стал вдруг... равнодушен.
Стал бесчувственным... стал груб...
Обижал сердечко...
- Он настолько был мне люб!..
Главный человечек!
Как же я ловила взгляд
неба голубее!
Был ли мне он так же рад?..
Любый... всех роднее...
Ну лети за ветром вдаль!
Пусть и там полюбят...
- Я сотру с души печаль...
и его забуду...
Если сердце изо льда,
то согреть не сможет!..
Пусть рассыплется беда!
Встречу луч дороже...
5.03.2023 г.
Фото из инета.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976196
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2023
автор: Любов Вишневецька