Ще лиш тобі я не присвячував вірші.
– О, тінь моя, моя осіння зливо! –
З тобою поруч б'ється в грудях зліва
Те, що мовчало в темній самоті.
Твоїм очам – бездонним і ласкавим,
Що є за ковдру в цю холодну ніч,
І п'єсам тим у мерехтінні свіч,
Що віддаляли вранішні заграви.
І тим рукам, і тим губам – тобі! –
Присвячую я вперше – і востаннє.
Хай викохані рими із журби
На суд між нами знову й знов постануть.
Чому я вірю всім твоїм словам?
Чому я вірю в те, що я не сам?
05-20.ХІІ.22
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976132
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2023
автор: Макс Дрозд