Земле, всім така нам рідна –
Кулька мила і блакитна,
А спіраль-маршрут, я знаю,
Долі шлях всіх нас, долає…
Десь є весни, а десь осінь
Або літо назавжди;
Там он дощ з грозою косить…
Мир є щастя – без біди.
Цей ковпак нас атмосферний,
Плюс озон – рятують всіх.
... Небо коптимо, жнем скверну,
Не згубить життя, на гріх.
Боже трепетне створіння –
Совість і любов є скреп.
Лиш в гармонії – будівля.
Він прийшов через вертеп,
Відповів на всі питання,
Заповітні дав слова…
Ми ж за всі логічні грані,
Ціль походу – нежива.
06.03.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976050
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2023
автор: Променистий менестрель