Надихнув гумор Насипаного Віктора
" Лотерея",( як відповідь на прочитане)
Все дотепно, все до діла,
Мати теж такого хтіла,
Та шкода... сивина в косах,
Хоч сусід і зирить скоса,
Не підходить, їсть багато,
Тож не буде, в нього свята.
Та до мене, час від часу,
Прийде дам гладущик квасу,
І дровець, він нарубає
Вже й зізнався, що кохає.
Але я, свій гонор маю,
Сама сплю, сама лягаю,
І ні храпу, ні сопіння,
Нехай зна, маю уміння,
Підморгну і посміхнуся,
Він раденький, крутить вуса.
Дід, як танк, хоч дуло й має ,
Так воно вже не стріляє,
Цій розмові настав кінець,
Не той вік, щоб йти під вінець!
Я тримаю в душі секрет,
Є повага, як несе мед,
Ще, як взимку сніг замете,
Всі доріжечки підмете.
Мабуть заздрять молодиці,
Несе відра від криниці.
А я поруч, йду, як пава,
Правда усмішка, лукава,
Кажуть хитра, ну і що ж,
Я належу, мо» до вельмож?!
Хай повчаться отак жити,
Щоб сусідом дорожити,
Хитрість, вмілість - треба мати
А вночі, відпочивати!
А на ранок, сонце зійде,
Знов сусід до хати зайде,
Тож самотності не маєм,
Для двох втіха, не страждаєм.
***
Свій шанс кожному доля дає,
Хтось у виграші, а хтось ні!
Такі справи наші земні!
06.03.2023р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976036
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2023
автор: Ніна Незламна