А я просто живу дуже тихо
на роботу ходжу непомітно
Я плече своє відвертаю
в бійку сам я тепер не вступаю
Та й немає за кого побитись
та й не має для кого побритись
В магазині не раді забави
все одно вже смаку не буває
І не ковід тому тут причина
все життя моє вже чорно-біле
А я просто живу дуже тихо
на роботу ходжу непомітно
Я згадати лякаюсь кохання
та відчути тепло без страждання
Ніби тіло з середини взяли
та окропом соляним обдали
Навіть плачу без сліз і ридаю
після болю ні чого немає
А я просто живу дуже тихо
на роботу ходжу непомітно
Я не можу про тебе забути
свою душу собі повернути
Вже не знаю чи є в мене серце
це не то що під ребрами б'ється
Я про те що палало як сонце
та до тебе в безодню рвалося
А я просто живу дуже тихо
на роботу ходжу непомітно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2023
автор: Андрій Листопад