Відпусти мене, моя
доле…
Я навшпиньки по стерні
слідом
За вітрами побіжу
в поле,
Де у травах задихнусь
цвітом.
Я проміння заплету
в коси,
І душею обійму
тужно
Батьківщину, де мовчать
кобзи,
Її кволу, ледь живу
душу.
Я у Бога попрошу
крила,
Полечу у журавлів
зграю,
Наберуся від птахів
сили,
Щоби вижити в с в о ї м
краї…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975564
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2023
автор: Сілецька-Васильєва Яна