Юлия Стахивська. Мерцание

Мне  кажется,  так  мог  бы  выглядеть  ад  –
Блестящая  постройка  из  стекла  и  металла:  несколько  уровней  наверху,  несколько  колец  снизу.
Все  спешат  и  томятся  в  напряжённом  ожидании.
Эвридика  дождалась  поезда,  Персефона  поднимается  на  эскалаторе,
Харон  в  водонепроницаемом  комбинезоне  продолжает  погружать  весло.
А  главное  –  всех  слишком  много  –  это  заполненность,  избыток,  шум.
В  Макдональдсе  акция  на  крылышки  жар-птицы.  Огонь  тает  на  языке.
Вырываюсь  из  этого  водоворота,  бегу  в  прохладу  ночи,  к  озеру,
целую  стену  дома  над  ним.
Кто  сказал,  что  настоящее  всегда  молниеносно?  Гроза?
Медленно  иду  по  каналу  улицы  –
Небо  сегодня  такое  звездное!
«На  восточном  фронте  дают
самый  зрелищный  из  спектаклей».
Где-то  на  севере  в  пыли  своих  коридоров  задыхается  серый  псиглавец.
А  звезда  указывает  ему  путь  в  Тартарию.
Медленно-медленно  выплывает  лодка  луны,
чтобы  перевезти  его  в…  но  нет,  и  этого  не  получится  –
дырява,  прострелена  осколком  моей  страны.
Мерцает  моральный  закон  у  нас  внутри.

2023

(Перевод  с  украинского)

МЕРЕХТІННЯ

Мені  здається  так  могло  би  виглядати  пекло  –  
Блискуча  споруда  зі  скла  і  металу:  кілька  рівнів  угору,  кілька  кілець  униз.
Усі  поспішають  і  нудяться  у  напруженому  чеканні.
Еврідіка  дочекалася  свого  потяга,  Персефона  підіймається  на  ескалаторі,
Харон  у  водонепроникному  комбінезоні  гортає  своє  весло  далі.
А  головне  –  усіх  забагато  –  це  повня,  надлишок,  гамір.
У  макдональдсі  акція  на  крильця  жар-птиці.  Вогонь  тане  на  язиці.  
Вириваюся  з  цього  виру,  біжу  у  прохолоду  ночі,  до  озера,
цілую  стіну  будинку  над  ним.
Хто  сказав,  що  справжнє  завжди  блискавичне?  Гроза?
Повільно  йду  каналом  вулиці  –  
Небо  сьогодні  таке  зіркове!
«На  східному  фронті  дають
найвидовищнішу  з  вистав».  
Десь  на  півночі  у  пилку  своїх  коридорів  задихається  сірий  песиголовець.
Он  зірка  вказує  йому  шлях  у  Тартарію.  
Повільно-повільно    випливає  човник  місяця,  
щоб  перевезти  його  у…  але  ні,  і  цього  не  вийде  –  
дірявий,  прострілений  осколком  моєї  країни.  
Мерехтить  моральний  закон  в  середині  нас.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975378
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 28.02.2023
автор: Станислав Бельский