Ну, так, налякав я тебе цим зізнанням.
Ну, так, поспішив, певне, років на п’ять.
Ну, так, не зберіг необхідне мовчання…
Закохані душі про це не мовчать…
Тебе зрозуміти по-своєму можна-
У нас відрізняється статус і вік.
Зі старшим любитися згодна не кожна,
Тим більше у тебе вже є чоловік.
І ще на заваді закони моралі.
Мораль і кохання - це вічна війна.
І антиморальне кохання в опалі.
А доля закоханих досить сумна.
І осуд суспільний завжди перешкода
Для прояву схованих вглиб почуттів.
Але ж почуттям необхідна свобода.
Їм чхати на думку святош-ворогів.
Тим більше, та думка не дуже тривала-
Осудять, насварять, і далі підуть.
Суспільство ще більші гріхи забувало.
Тут теж ці кайдани моралі впадуть.
Я знаю, колись ти мене зрозумієш.
Сприйматимеш все без образ і огид.
До нових стосунків зі мною дозрієш.
І знову напишеш забуте «привіт)».
2017 рік
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975208
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2023
автор: Сергій Мостюк